@article{Taktashov_2017, title={СВЯЗЬ РЕСПИРАТОРНОЙ ДИСФУНКЦИИ С ЗАГРЯЗНЕНИЕМ АТМОСФЕРЫ ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ РЕВМАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА}, volume={19}, url={https://ecomed-journal.org/index.php/journal/article/view/36}, abstractNote={<p>Поширеність хронічної ревматичної хвороби серця (ХРХС) залежить від екології довкілля. Метою роботи стала оцінка клініко-патогенетичної ролі аерополютантів при респіраторній дисфункції у таких хворих. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилися 474 хворих на ХРХС (33% чоловіків і 67%) жінок у віці від 16 до 66 років. Оцінювали вплив викидів в атмосферу ксенобіотиків, концентрацій в повітрі аміаку, бензпирену, діоксидів С, N, S, оксиду С, сірководня й фенолу, а також інтегрального забруднення атмосфери полютантами (IQA) на параметри вентиляційної, вологовидільної, дифузійної та сурфактантутворюючої функцій легенів. Результати. Хворі на ХРХС, які мешкають в містах, вдихають повітря з концентрацією бензпирену, що перевищує таку в сільських регіонах, в 3,6 рази, діоксидів С, N і S відповідно в 2,3, 2,1 і 2,0 рази, сірководня на 83%, оксиду С на 59% та фенолу на 50%. IQA визначає інтегральні параметри дихальних об’ємів, бронхопрохідності й сурфактантної функції легенів за оцінкою фізико-хімічних властивостей конденсату повітря, що видихується, стан альвеолярно-капілярної мембрани визначається вмістом в атмосфері аміаку, діоксиду С і фенолу, а експіраторне вологовиділення залежить від рівня бензпирену і сірководня. Вміст в атмосфері діоксиду С і IQA є прогностичними показниками відносно респіраторних розладів. Висновок: забруднення атмосфери зон мешкання хворих ксенобіотиками чинить вплив на респіраторну дисфункцію при ХРБС. Ключові слова: ревматизм, серце, пороки, легені, атмосфера.</p&gt;}, number={1-2}, journal={The Medical and Ecological Problems}, author={Taktashov, G.S.}, year={2017}, month={Mar.}, pages={22-24} }